Не морем єдиним: ТОП-10 маловідомих туристичних місць Південної України

Не морем єдиним: ТОП-10 маловідомих туристичних місць Південної України

Коли ми думаємо про подорож на Південь України, на згадку першим приходить класичний пляжний відпочинок — галасливі залюднені пляжі, гаряча кукурудза, холодне пиво. Обирай лишень Чорне море чи Азовське, молодіжний чи сімейний курорт. Але Півдню є чим здивувати — це і заповідні території, і мальовничі озера, і катакомби, і одна з найбільших в Європі пустель! Приготуйтеся відкрити для себе несподівані напрямки та отримати незрівнянні враження!

Читайте також: ТОП-10 маловідомих місць Західної України для незабутнього відпочинку

1. «Маленька Швейцарія» (Мигія, Первомайськ, Миколаївська область)

Унікальний куточок дикої природи, що на Миколаївщині, порівнюють із Швейцарію не просто так, а завдяки особливому клімату та рельєфу. Ці скелі оточені безкраїми степами і через це справляють ще потужніше враження. Подейкують, що про цю місцевість, що була заселена ще у VI тисячолітті до нашої ери, писав Геродот, а греки називали ці території емігією, що перекладається як «моя земля».

Нині ж Мигія належить до заповідника «Гранітно-степове Побужжя». Тут є і густі ліси, і стрімкі ріки зі скелями, порогами та островами. Один із них, до речі, названий на честь козака Мамая.

Перлиною місцевості називають Радонове озеро (див. пункт 2 нашої статті). До «Маленької Швейцарії» приїздять для того, щоб поплавати на байдарках по Південному Бугу, кататися на конях, займатися скелелазінням чи рибалити.

Шанувальникам старовини припаде до душі старий водяний млин, що знаходиться у селищі.

2. Радонове озеро (с. Мигія, Миколаївська область)

Це дуже мальовниче озеро увійшло в список 7 природних чудес України. Але ця пам'ятка має рукотворне походження — свого часу тут видобували граніт. Але коли роботи були зупинені, кар'єр наповнила чиста джерельна вода, утворивши неймовірне блакитне озеро.

Глибина мигівського чуда сягає 40 метрів, проте на глибині кількох метрів відмінно видно дно. Сюди приїздять для того, щоб провести час на лоні природи, поплавати, позасмагати. Вабить це місце альпіністів, рафтерів та любителів зеленого туризму. Поряд з озером облаштовано безкоштовні альтанки та лавочки, паркінг, пляж, кафе та туалети. Тож тут можна провести як один день, так і лишитися надовше, встановивши намет.

Окрім природних розваг вас чекатиме гойдалка та найшвидший і найвищий троллей на території України.

Прямуючи до Радонового озера, не оминіть увагою національний парк — Бузький Гард.

3. Бірючий острів (Генічеський район, Херсонська область)

Бірючий острів являється частиною Федотової коси, розташований у Азовському морі. Колись цю частину суші від основної коси відділяла невелика протока, яка з часом зникла, а звичка називати це місце островом лишилося.

Бірючий острів — надзвичайно романтична місцина з білими піщаними пляжами та чистою водою. Море тут глибоке, а природа неторкнута. Сюди приїздять насолодитися тишею, самотністю та красою. Бірючий також відмінно підійде для родинного відпочинку.

Тут ростуть дикі тюльпани й оливкові дерева, а повітря просочене ароматом моря й степових трав. Незважаючи на те, що це заповідна територія, є можливість зупинитися в одному з готелів на території острова. Проте основними мешканцями Бірючого все ж залишаються козулі, олені, кулани, муфлони, фазани та інші тварини.

4. Нерубайські катакомби (Біляївський район, Одеська область)

Нерубайське — одне із найбільших сіл України, тут проживає більше 8,5 тисяч мешканців. Від інших населених пунктів нашої Батьківщини це село відрізняється тим, що саме тут знаходиться частина легендарних та загадкових одеських катакомб.

Ці підземні вирубки були створені у кінці XIX — на початку XX років у процесі видобутку каменю-ракушняку, що використовувався при будівництві Одеси. Катакомби знаходяться на глибині 12-14 метрів, протягом року тут зберігається та сама температура — 14 градусів тепла. У період Другої Світової ці катакомби слугували місцем дислокації для одного із найбільших партизанських загонів. Історію їх героїчних подвигів ви якраз і дізнаєтеся під час відвідування Меморіального музею «Партизанська слава», в якому повністю відтворили інтерєр та обстановку того часу — тут представлено предмети побуду, зброю, штабне обладнання, документацію, світлини та особисті речі партизанів.

До речі, відомо що протяжність одеських катакомб сягає трьох тисяч кілометрів, але на сьогоднішній день не визначена навіть приблизна топографія цього підземелля.

5. Озеро Кагул (с. Нагірне, Одеська область)

Це дивовижно мальовниче озеро — найпівденніша точка материкової України. Невелика його частина вже знаходиться на території Молдови.

Озеро не може похизуватися великою популярністю та розвиненою інфраструктурою, але має армію вірних прихильників. За чим же сюди приїздять? За неймовірними пейзажами, можливістю пожити дикунами на лоні природи, насолодитися тишею, південними ароматами й зірками, порибалити на сома, щуку, ляща, товстолоба і білого амура й поплавати у теплій воді без хвиль та медуз. Озеро неглибоке, середня його глибина — близько двох метрів. Хоча будьте обережні — іноді глибина сягає усіх семи метрів. Дно мулисте, а ближче до берега піщане. Середня температура води близько тридцяти градусів.

Купатися зручно не всюди, тому краще за все попередньо дізнатися у місцевих, де найкращі пляжі.

Якщо ви мрієте про невеличку експедицію з наметами, спальниками та їжею, приготованою на вогнищі, поїздка до озера Кагул, поза сумнівом, — прекрасний варіант!

6. Єланецький Степ (Миколаївська область)

Природний заповідник «Єланецький степ» — це перший та єдиний степовий заповідник на території Правобережної України. Тут ви можете зупинити час і замилуватися неприборканою степовою красою, різноманітністю ландшафту, співом птахів. І якщо ви досі не закохані у вільний, безкраїй степ, то маєте прекрасну нагоду!

У заповіднику буде цікаво як дорослим, так і дітям, адже тут можна зустріти одинадцять видів тварин, занесених до Європейського червоного списку, та сімдесят один вид тварин, що занесені до Червоної книги України.

Для мандрівників облаштована так звана екологічна стежка довжиною 1,5 км, вона проходить біля вольєрів зоопарку. Тут проживає близько двадцяти голів зубрів. Всього стежка має шість зупинок, в тому числі й місце відпочинку, що важливо для туристів з дітьми. Зважайте, що цей маршрут діє виключно у теплу пору року — від квітня до середини жовтня. Особливо прекрасний заповідник навесні, коли зацвітає різнотрав'я.

7. Пункт Дуги Струве (с. Стара Некрасівка, Ізмаїльський район, Одеська область)

Пункти Дуги Струве — дивний, але, безумовно цікавий об'єкт у Списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Ця система Струве була створена для визначення параметрів нашої планети Земля. Складається дуга із 265 тріангуляційних вимірювальних пунктів. Найпівденніший пункт розташований саме в селі Стара Некрасівка.

Відомо, що Земля не кругла, вона має форму, наближену до еліпсоїда (тобто сплющена на полюсах). Але і це досить умовно, тож зараз вчені вважають, що наша планета має форму геоїда. Саме для вивчення форми земної кулі, і була розроблена Дуга Струве. Керував цим процесом німець на ім'я Фрідріх Георг Вільгельм Струве.

Дослідження тривало практично сорок років — із 1816 по 1855 рр. Завдяки цим пунктам спостереження тогочасним вченим вдалося максимально точно визначити розміри Землі.

На момент свого створення Дуга знаходилася на території двох держав — Російської імперії та унії Швеції та Норвегії. Нині дуга Струве пролягає територію десяти держав. Збереглося всього 34 пункти. Тож ми звами маємо унікальний шанс доторкнутися і в прямому, і в переносному сенсі цього слова до Світової спадщини людства.

Також у Старій Некрасівці варто завітати до церкви Іоана Богослова з дзвіницею, яка є пам'яткою архітектури XIX століття.

8. Кизикермен (Берислав, Херсонська область)

Першою назвою міста, яке виникло в перших століттях нашої ери, було Метрополіс. Пізніше готи зробили Метрополіс своєю столицею і перейменували на Данпарштадт (дослівно це перекладається як «місто на Дніпрі»). У IV столітті після навали гунів, місто було знищено.

І вже наприкінці XIV століття на цьому місці золотоординський хан Тохтамиш звів фортецю під назвою Доган-гечит. Вона протрималася до кінця століття. Через п'ятдесят років тут виросла нова фортеця — Казікермен (або Кизикермен). Варіантів перекладу з турецької мови кілька — за однією версією це «Судейська фортеця», за іншою ж — «Дівоча фортеця». Через століття тут була зведена ще кам'яна фортеця. Казікермен оточувало велике добре укріплене передмістя. Під час бойових дій з козаками, ця фортеця допомагала туркам тримати оборону й контролювати переправу через Дніпро.

Кизикермен існував до XVIII століття, у 1784 році місто було перейменоване на Берислав.

9. Олешківські піски (Херсонська область)

Олешківські піски — друга за розміром пустеля на території Європи. Їх також називають «українською Сахарою». Подекуди бархани тут сягають пятиметрової висоти, а температура вдень прогрівається до +70 градусів у теплу пору року. Зими тут теж досить теплі, малосніжні.

Ця пустеля відносно нова, виникла вона у ХІХ столітті з вини… овець! Велика кількість отар випасалася тут, витоптуючи траву. Потім до справи долучився вітер, який розширив території піску шляхом ерозій.

Якщо ж розглядати цей процес глобальніше, то відомо, що Олешківські піски утворилися внаслідок того, що велетенський масив континентального льоду рухався долиною стародавнього Дніпра і утворив собою природну дамбу. Коли ж лід почав танути, дамба не витримала, а величезний потік води почав рухатися Дніпром до Чорного моря і змивав все на своєму шляху, несучи з собою пісок з берегів річки. Пізніше ці території поросли травою, на якій багато століть згодом паслися вівці.

Нині ж пустелю стримують штучно насаджені ліси.

Збираючись відвідати Олешківські піски, майте на увазі, що там час від часу проводяться військові навчання.

10. «Маленький Крим» (с. Актове, Миколаївська область)

Цей дивовижний каньон також називають «Долиною диявола». Ця місцина не така небезпечна, як може здатися з назви, але виглядає вона і справді досить суворо, велично та вражаюче. Гранітні валуни, стрімкі скелі, величезні кам'яні брили оточили ріку з моторошною назвою Мертвовід. За легендою, саме нею скіфи відправляли у останню путь своїх царів. Можливо, звідси пішла назва річки. За іншими даними, місцеві мешканці, намагаючись захиститися і вберегти своє життя час одного із татарських набігів, зварили отруйний відвар, який вилили у річку. Татари випили цієї води і загинули.

За своїми особливостями Актовський каньйон максимально подібний до знаменитих каньйонів у Північній Америці. І на території Європи він такий єдиний у своєму роді.

До речі, «Маленький Крим» також увійшов до списку 7 природних чудес України. Тут є як скелі, доступні для простих туристів, так і нездоланні валуни, для яких потрібна спеціальна підготовка та скелелазне спорядження. Тому сюди часто навідуються альпіністи, фотографи. Полюбили «Долину диявола» і езотерики, адже у давнину це місце було сакральним для скіфів і має особливу енергетику.